„Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики”

учителя математики

Сосонської СЗШ І-ІІІ ст.

Пономаренко Ірини Петрівни

Опис власного педагогічного досвідуПономаренко Ірина Петрівна. Закінчила Вінницький педагогічний університет ім. М.Коцюбинського у 2005 році. У Сосонській СЗШ І-ІІІ ступенів працюю з 16 вересня 2003 року. Педагогічний стаж роботи складає 7 років. Нагороджена грамотами за підготовку переможців ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики, програми Intel «Навчання для майбутнього». Виступи на методичному об’єднанні учителів на теми : «Роль домашнього завдання при підготовці до уроку», «Форми організації уроку математики».Моє творче кредо – "Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день, навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її протягом всього життя", також латинське прислів’я-  Vitae, non scholae discimus (для життя вчимося, не для школи), але саме основне : «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися» В.О. Сухомлинський
Саме ці слова визначають завдання, яке я втілюю на уроках кілька років –активізація пізнавальної активності учнів на уроці математики.
Виділяють основні умови успішного проблемного навчання:- Необхідно викликати інтерес учнів до змісту проблеми;
- Забезпечити посильність роботи для учнів з виникаючими проблемами;
- Інформація, що учні одержать при рішенні проблеми, повинна бути значимої, важливої в навчальному плані;
- Проблемне навчання реалізується успішно лише при певному стилі спілкування між учителем і учнем, коли можлива воля вираження своїх думок і поглядів учнями при пильній і доброзичливій увазі викладача до розумового процесу учня.
Найважливішим засобом активізації навчальної діяльності школярів 5- 6 класів  є раціональне поєднання дидактичної гри і навчання. У структурі уроку місце при визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу. Кожна дидактична гра спрямована на розвиток мислення і мови дітей. Однак різні види ігор мають для цього різні можливості. Саме матеріал гри зумовлює основний зміст розумових і практичних дій дитини.
 До позакласної роботи як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів я підхожу диференційовано, враховуючи рівень математичного розвитку, проводжу консультації, змагання між класами, залучаю до участі в математичних конкурсах.
Проблема розвитку розумової активності є надзвичайно актуальною. Адже, пізнання – це процес сприймання та відображення всього оточуючого світу. Пізнання, пізнавальна потреба характеризує людину як індивіда, вона притаманна їй з самого народження. Від того, чи правильно дитина сприймає світ, оточуючі предмети, як вона мислить, залежить вся її подальша доля.Активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють позитивне ставлення до навчання, інтерес до навчального матеріалу, позитивні емоційні переживання у навчальній діяльності. Вона залежить і від зв'язку навчання з життям, єдності між інтелектуальною і мовною діяльністю учнів, використання на практиці засвоєних знань, умінь і навичок. Позитивно впливають на неї систематичне повторення засвоєних знань, варіативність і диференціація вправ, роботи для засвоєння складного матеріалу доступними методами. Використанню знань при вирішенні конкретних завдань сприяють проблемне навчання, диференціація матеріалу відповідно до навчальних можливостей учнів, використання сучасних технічних засобів навчання, уміння вчителя врахувати психологічний стан учнів.
Як особливо ефективний метод активації пізнавальної діяльності учнів, я дуже часто застосовую проблемний підхід до навчання, який сприяє інтелектуальному розвитку учнів і водночас формує їх світогляд, моральні, емоційні та інші риси особистості.Перевагу надаю таким іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. Прикладами подібних ігор які я застосовувала на уроках  математики є такі: «Хто швидше?», «Встав пропещене слово», «Склади віночок», «Кругові приклади», «Відгадай задумане число», «Закінчи речення», «Домалюй фігуру», «Закінчи приклад», «математичні перегони», “Учитель-клас”  тощо.
За певних дидактичних умов велику пізнавальну активність, самостійність мислення викликає застосування наочності. Це сприяє загостренню уваги дітей на вузлові моменти уроку, уточненню й розширенню уявлень і понять дітей, активізації процесів сприймання, пам’яті, мислення.    Активізацію пізнавальної діяльності учнів не можливо уявити без активізації їх уваги. Щоб учні добре сприймали зміст навчання, який їм передається , вони повинні мати бажання сприйняти його. Само собою це бажання не виникає. Нерідко учень навіть ніби слухає учителя , але слухає неуважно, незацікавлено.Тому й результати такого навчання, якби ми не старалися активізувати їх пізнавальну активність зазвичай бувають скромними. Недостатня увага заважає учням приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам’ятовування, помилок при виконанні завдань.
Колективну та індивідуальну увагу учнів активізую такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв’язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних ентапах уроку з використанням відкидних дощок “захист робіт” (шляху виконання, доведення чи розв’язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів.       Для учнів з недостатньо сформованим умінням керувати увагою (ця риса характерна для тих, хто має незадовільну математичну підготовку) готую картки, до яких додається картка-підказка. Це - план виконання або зразок розв’язання аналогічного завдання, або алгоритм розв’язування такого виду завдань. Може бути також поєднання алгоритму із зразком. наприклад, алгоритм і зразок розв’язання деякого рівняння, виконання певної дії над десятковими чи звичайними дробами тощо.
        Періодично проводжу математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи є завжди засобом активізації уваги учнів. На уроках поєдную індивідуальні і групові форми роботи.        Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв’язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред’являю заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв’язування з пропусками. Завдання учням - заповними пропуски. В цей час я маю можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають затруднення. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.
З метою активізації уваги часто створюю проблемні та ігрові ситуації         Самостійне здобування учнями нових знань - творчий процесс, учні складають кросворди до тем, готують випереджаючі завдання «Хвилинка історії» про видатних вчених, готують з захистом реферати. Дуже часто , я підбираю задачі з життя щоб учні бачили де здобуті знання можна застосувати, які є засобом активізації їх пізнавальної діяльності. Одним із видів творчих домашніх завдань є завдання по складанню задач.
            Намагаюся поєднувати методи як суб’єктивного характеру, так і об’єктивного. Суб’єктивний шлях організації навчальної діяльності - це методи переконання, пояснення, інформування. Об’єктивний - створення умов, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. Наприклад, щоби викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовую змагання “Учитель-клас” на обчислення значень числових виразів виду 199*201, 252+2*25*5+52, (17+3)(172-17*3+32). Я виконую обчислення швидко і усно, діти - довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так обчилювати, як я.  Або в 6 класі “Учитель-клас” на тему «Ознаки подільності» .Якщо в учнів слабкий рівень підготовки. Як спосіб активізації їх пізнавальної діяльності можна вибрати розгадування математичних кросвордів, розв’язування карток з опорними даними та прикладим розв’язання. Спочатку такі кросворди та картки я складала сама, а потім до цього приєдналися діти. Часто на уроках застосовую картки для усного рахунку. Тоді учні з недостатньою підготовкою поступово оволодіватимуть
необхідними способами пізнавальної діяльності, потрібними вміннями і навичками. Система вказівок і настанов дає змогу виявити рівень знань і вмінь учнів, оцінити їхню роботу.     Жодні програми не  в змозі передбачити , коли і які потрібно виконувати завдання, вправи. Лише вчитель, розробивши свою систему викладання, знаючи програму, сили учнів, може підібрати найефективніші форми і методи.    Пам’ятаймо: „ Учитель тільки доти вчитель,доки він учень.